ЦЕРКВА ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА

Адреса:
ul. Wiślna 11,
31-007 Kraków
Парох: о. Петро Павліще
Телефон: +48 502 036 141
Ел. пошта: [email protected]
Парафія у мережі: Parafia Grekokatolicka w Krakowie

Юрисдикція: Українська Греко-Католицька Церква, Перемисько-Варшавська
митрополія, Перемисько-Варшавська архиєпархія, Краківсько-Криницький
деканат.

Розклад богослужінь

Неділя
8:00 – Божественна Літургія
10:00 – Божественна Літургія
12:00 – Божественна Літургія
17:00 – Божественна Літургія

Свята, що випадають у будні
18:00 – Божественна Літургія

Будні
8:00 – Божественна Літургія

Оскільки час богослужінь може змінюватись, актуальний розклад варто
перевіряти за посиланням: Parafia Grekokatolicka w Krakowie

Церковний хор «Осанна»

Диригент Олександра Михайленко
Репетиції хору відбуваються щотижня у понеділок, о 18:30, в залі підвального поверху
храму.
Набір учасників – постійний.
Звертатися за тел. +48692299669

Історія храму та парафії

Нехай Вас не здивує те, що на сторінці краківського гуртка Об’єднання українців
у Польщі особливу увагу присвячуємо греко-католицькій парафії та храмові
Воздвиження Чесного Хреста.

Століттями українська громада Кракова складалася переважно з католиків
східного обряду, які прибули сюди з Галичини, і церква була тим першим місцем, яке
гуртувало нашу діаспору, ще заки постали інші товариства. Власне церква, завжди і
всюди, була чинником, який дозволяв зберегти і передати нащадкам як культурні, так і національні надбання. Навіть у ще комуністично-соціалістичній ПНР, у далекому 1956 році, коли тільки зароджувалося Українське суспільно-культурне товариство, його
члени одразу ж висловилися за створення парафії та набуття храму, де б могли
молитися. І, оскільки УСКТ-івці були переважно практикуючими греко-католиками,
їхні релігійні переконання стали інтегральною частиною суспільно-культурного життя,
відтак діяльність Товариства, а згодом і Об’єднання українців у Польщі тісно пов’язані
з життям краківської парафії Воздвиження Чесного Хреста.

Історія унійної парафії у Кракові є досить давньою та помережаною
непересічними подіями і постатями, які її творили.

Греко-католицька спільнота існувала у місті з 1783 року, відколи офіційно
призначено священника для студентів Краківської академії (теперішній Ягеллонський
університет), які належали до візантійського обряду. Відомостей про те, де вони у той
час молилися нема. Але вже у 1801 р. їм виділено каплицю Матері Божої Болісної при
костелі краківських францисканців на площі Всіх Святих.

Після того, як австро-угорською владою було проведено так звану йосифінську
реформу (80-ті роки XVIII cтоліття) і ліквідовано частину монастирів, у власність
греко-католицької громаді 26 лютого 1808 року, офіційно передано колишній
норбертинский костел. Цей храм збудований у 1636 – 1643 роках у бароковому стилі,
на честь Святого Норберта при монастирі сестер норбертинок.

Наприкінці XIX століття, зусиллями парафіяльного священника о. Івана Борсука і вірних, у храмі було відремонтовано дах, перенесено вівтар з західної частини у східну, а тоді – зведено мурований та обкладений мармуром, іконостас, розроблений
Тадеушем Стриєнським. Ікони для нього, згідно проєкту Яна Матейка, написав учень
митця Владислав Россовський.

Особливим чином варто згадати активного та ревного краківського пароха отця Павла Хруща (1932 – 1944), який дбав і про належний стан церковних будівель, і про
духовний розвиток своїх вірних, і залишив у спадщину солідно опрацьовану монографію «Греко-католицька парафія в Кракові» (1937). Сьогодні ця праця є підставовим джерелом відомостей про парафію та храм, оскільки весь церковний архів у повоєнні роки пропав.

Небавом після завершення війни, у 1947 році, комуністична влада ліквідувала парафію, заарештувала тодішнього пароха, отця д-ра Степана Граба
(був депортований до СРСР, відбував ув’язнення в таборах Воркути, помер у 1964 році в Стрию). Кілька років стояла вона пусткою, аж поки святиню отримали у посідання отці салетини. Тоді іконостас демонтували, а ікони передали до архіву музею Яна Матейка.

Після смерті Сталіна 1953 року у Польщі, як і в цілому Радянському Союзі, розпочалося засудження культу його особи, стало більше свободи. Вже у 1956 українці могли кілька разів у рік відправляти богослужіння у костелі Святих апостолів Петра і Павла, а згодом, від жовтня 1958 року, з дозволу Архиєпископа Стефана Вишинського,
молилися у бічній каплиці Святої Дороти костелу Святої Катерини. Відтоді духовне служіння українцям, довгих 33 роки напівлегального існування, здійснював отець
Микола Денько. Після нього, упродовж 1986 – 1996 років адміністратором парафії був
о. Мирон Михайлишин.

У травні 1995 року, українські греко-католики Кракова отримали ще одне місце для проведення богослужінь, окрім каплиці Святої Дороти – каплицю Святих Бориса і Гліба в приміщенні Фундації Святого Володимира – хрестителя Русі на вул. Канонічній, 15.

Врешті, по таких тривалих «митарствах», за сприяння місцевого римо-католицького єпископа Франциска Махарського, 21 жовтня 1998 року греко-католицька парафія відновила свою діяльність у стінах храму Святого Норберта і розпочала відтворення інтер’єру, але богослужіння тут відбувалися паралельно з римо-католицькою спільнотою до кінця 2001 року, коли отці салетини перейшли до іншого приміщення. Тоді ж, зусиллями вірних та їхнього настоятеля отця Михайла Фецюха (1994 – 2006), давній історичний іконостас було реконструйовано і відреставровано. Його встановлено на попереднє місце і в листопаді 2004 року освячено Перемишльсько-Варшавським митрополитом архиєпископом Іваном Мартиняком.

У бічному приміщенні храмового притвору сьогодні можна оглянути також іконостас 60-тих років ХХ століття створений відомим митцем Юрієм Новосільським. Перед цим іконостасом, який був встановлений у згаданій каплиці Святої Дороти,
українці молилися впродовж 1958 – 1998 років. Невдовзі планується відкриття при церкві залу-галереї ікон художника Юрія Новосільського.

На зовнішній бічній стіні храму, з боку вул. Ольшевського, 18 листопада 2008 року встановлено пам’ятний знак-арельєф Жертвам Голодомору. Відтоді щороку в останню суботу листопада українська громада на чолі з консулом України в Кракові та іншими представниками влади, вшановує пам’ять загиблих від штучного голоду 1932 – 1933 років в Україні відслуженням Панахиди та покладанням квітів біля цього пам’ятнику, а людям, які просто проходять тут вулицею, він нагадує про страшний російсько-більшовицький злочин.

Сьогодні парафія Воздвиження Чесного Хреста у Кракові налічує близько трьох сотень вірних. Її особливістю є те, що серед вірян кількісну перевагу починають здобувати молоді подружжя з маленькими дітьми, оскільки до Кракова на навчання приїздить чимало українців, тут вони закладають нові сім’ї та народжують дітей. Поза тим, парафія живе звичним життям здорової, доброї греко-католицької спільноти, для якої крім спільної молитви традиційними є концерти колядок, свято Миколая, великодні гаївки, відзначення Шевченківських днів тощо. Гарним звичаєм нашої діаспори у різних країнах світу, а також і в Кракові є спільні трапези в часі різдвяних та великодніх свят.

Активно діє молодіжна спільнота «На даху», яка зустрічається у підвальному приміщенні храму щотижнево, а впродовж шкільного року діти відвідують катехитичні заняття. Візитівкою парафії віддавна став хор «Осанна», який вже два десятиліття не лише прикрашає своїм співом богослужіння, а й представляє українську культуру як на польській, так і на міжнародній арені.