„Українська вишивка у Польщі”. Під такою назвою Об’єднаня Українців у Польщі гурток у Кракові разом з Музейом Кракова 1.08. відкрило виставку в Палаці Кристофора. „Дуже тішимось на нашу нову вспівпрацю і що тепер Краківяни та всі які відвідують цей музей що на Площі Ринок, можуть пізнати нашу українську спадщину, усвідомити собі що таки наша своєрідна культура тут на теренах Польщі існувала і надаль існує. Ми з цього горді.” – сказав Андрій Олійник, Голова краківського гуртка. На виставку складаються родинні реліквії, та приватні колекції. Ця виставка це перша з двох які є заплановані цього року.
На виставці можна побачити речі щоденного побуту, як рушники, але і також так звані „причіпки”. „Причіпки”, це тканини які причіплялося до престола, а на верх клалося скатертину яку можна було частійше прати і завдяки тому вишивані взори не нищилися. Ці цековні тканини становлять найбільшу частину колекції. Були вони виготовлені для внутрішнього оздоблення греко-католицької церкви в Кракові. Деякі були зроблені черницями з Краківського монастиря, a інші привезені ними з інших міcт в Польщі. Ці тканини бачили багато. Вони служили, зокрема, каноніку Миколаю Денці, який був парохом церкви в Кракові і за його заслуги у збереженні та відбудові структур Греко-Католицької Церкви в Польщі після 1945 року, а також за героїзм і рішучість у захисті віри отців він отримав сан папського камергера, а через два роки митрополит Я. Сліпий призначив його митратом і архідияконом капітулу Перемишльської єпархії. Ті тканини служили при богослужіннях в каплиці Святої Дороти в костелі Святої Катерини, де в 1958-1998 роках була розміщена греко-католицька парафія в Кракові, при прийомі почесних гостей, як, наприклад, в 1972 році краківського митрополитa кардиналa Кароля Войтилу, а в 1986 році Апостольського нунція Архієпископa Франческо Коласуонно і під час щорічних свят і відпустів. Для порівняння з рушниками з Кракова, можна побачити два ришники з села Серетець що в Україні на Тернопільщині.
Другою великою колекцією є рушники, які були створені на польсько-українському етнічному та національному пограниччі і були виготовлені у 20-х та 30-х роках ХХ століття. Вони походять з колекцій відомої в краківському середовищі діячки святої пам’ятi Марії Грицевич-Шланти (1932-2023) і мають цікаву історію. Первісно були вони власністю Стефанa Емілiaнa Венгриновичa (1897-1954) – греко-католицького священикa, активного діячa українського громадсько-культурного життя в Саноці. Варто знати, що отець Стефан Венгринович був одним із співзасновників Музею лемківщини в Саноці (у 1928-1939 роках заступник директора); співпрацював з етнографинею Іриною Добрянською, художником і директором музею Леоном Гетцом, який похований у Кракові. Був членом правління товариства „Народний дім” у Саноці (згодом його головою), членом товариства „Рідна школа”. У 30-х роках керував читальним залом товариства „Просвіта” в Саноці. Рушники потрапили до Кракова завдяки синові священика Стефана – Тирсусa-Всеволодa Венгриновичa (1924-2002), відомому краківському графіку. Тирсус Венгринович закінчив живопис і графіку в Академії Oбразотворчих Mистецтв у Кракові. Займався в основному графікою. Він був автором 500 екс-лібри та гравюр на дереві, на яких він зображував церкви Лемківщини. Як бачимо, ці вишиті предмети є цінними реліквіями для Українців. Настільки цінними що були привезені із собою з родинних домів, переказувані з покоління в покоління, а неодноразово одинокими пам’ятками роду. Варто звернути увагу що три посеред всіх є вишиті наперемінно, що означає що вишиття з одного боку є по верху, а з дугого по низу. Такого типу рушники вішано над іконами. Ця колекція є тепер власністю Ольги Кіх-Маслей.
Останнім експонатом є скриня, привезена з Поздзяча, зараз це село Лешно, на Підкарпатті, недалеко Перемишля. Вона датується приблизно 1900 роком і саме в таких скринях зберігалися тканини, вишиті скатертини, сорочки, цілі костюми, і з такою скринею дівчина йшла дім в свого новопошлюбленого чоловіка, як в придане.
Вже на осені буде вікдрита друга частина вистави, з вишиваними сорочками та строями, а також відбудеться серія майстеркласів з вишивання, наукою Петриківського розпису, та витинанки.
Тут Ви можете послухати розповіді про виставу:
Radio Kraków Kultura
Polskie Radio – Radiowe Centrum Kultury Ludowej – Під текстом про Єврейський Фестіваль
Українська Служба Польського Радіо – від год 9:10
